А за вікном шепоче з вітром вишня,
Ще літо посміхається щодня,
На щедрі луки вигнавши коня,
Я в літі тут, ще молода - колишня.
На голову вінок сплітає літо:
З волошок, маків і ромашок цвіт,
Навіть забула, скільки маю літ,
Серйозною я не навчилась жити.
Безпечність ще перемагає страх,
Здається, що дитинство доганяю,
Іду життям мов по краю ступаю,
Із посмішкою щастя на устах.
Я знаю, що минуть ці літні дні,
Тому, що все в цьому житті минає,
Я щастя про запас назапасаю,
Щоб взимку було хороше мені.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2021
автор: синяк