Ми розминулись з тобою у часі,
Обрали різні дороги, світи.
Одне за одним по колу кружляли.
І все ж зійшлись перехресні стежки.
В твоїх очах віддзеркалює спокій,
Немов, дивилась я в них сотні літ.
А павутинка усмі’шки на скроні
Така знайома та рідна мені!
І твої мужні долоні так звично
Мій стан обіймуть, зігріють теплом.
У кожнім порусі тане ніжність,
У кожнім погляді плине любов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2021
автор: Ірина Федорів