Ти згадаєш…


Я  прилину  до  тебе
ПромінцЕм  осяйним
Із  високого  неба
З  вітерцем  весняним.

Від  сліпучого  світла
Враз  сльозинка  стече,
А  верба  руки-віти
Покладе  на  плече.

Ти  згадаєш  колишню
Ту  весну  молоду,
І  дівчИну,  і  вишню,
Синій  вечір  в  саду.

Спомин  душу  освітить,
Ніби  сонце  яснЕ...

Але  знай,  що  на  світі
Вже  не  буде  мене.

08.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2021
автор: Людмила Григорівна