молочна туманність зір,
розхитані повні чаші,
блукає тотемний звір
в колючих нейронних хащах_
>
танцює спокуси тінь
під парусом простирадла,
колапс навісних видінь,
вінчає хімічну зраду_
>
сповільнені кадри ці,
синхронно скляніють очі_
вовк в шкуру пірнув вівці,
вівця – у облуду вовчу_
>
відколи бо вийшли з меж,
ковтнувши жаги отрути,
по колу одне і те ж:
сон / гріх / забуття / спокута_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2021
автор: Ки Ба 1