Нічним шляхом в нікуди із нізвідки
прямую в цілковитому ніде.
Лишень двигун розмірено гуде
і білих смужок мерехтлива нитка
вперед, химерно звивившись, веде.
Яскравий спалах рве тенета ночі.
Зустрічний як комета промайне
і зникне, залишаючи мене
засліплені прокліпувати очі,
та знов вдивлятись у ніщо нудне.
Ловлю думки на ноосфернім плесі,
а пійманим вигадую ім'я.
Давно вже сформувалася своя
компанія для філософських бесід.
Нас троє в ній: дорога, ніч і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2021
автор: Kameshko