Лягли покоси ніби рушниками:
Жнивує літо - з неба п"є тепло,
У перевесло сонечко вплело
Чарівні квіти вправними руками.
Вільно гуляє вітер по стерні,
Лякаючи маленьку перепілку,
У травах теж наспівує мені
І непосида- коник пісню дзвінку.
У золото вдягнулися поля,
Чекає запах хліба кожна хата,
Всіх щедро обдаровує земля,
Бо на добро вона завжди багата.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2021
автор: синяк