що ти знаєш про щастя?
стрічати світанок у горах,
стрибаючи під Запаску.
"янезабудутебеніколи"
звучить на вершині інакше, ніж у містах.
під гіпнотичний ритм слова стають абсолютом.
не-за-бу-ду!
Безсмертний вчить тебе танцювати,
енергія рухає колом, де стерті кордони
для тіл і свідомості.
все, що потрібно - нарощувати амплітуду
і падати заколисаним у траву.
дві галичанські мавки схилились
над чернівецьким поетом,
він каже: "я навчу вас поезії ночі"
і вони вірять, ідуть за ним.
магія гір розповсюджується на тіла,
а особливо - на органи у грудній частині.
"кохати простіше, ніж дихати", - каже Безсмертний, -
"коли над тобою - зірки, а не стеля".
вслухайся у музику, пий настоянку молодості,
розумій усе з напівслова,
коли у темряві торкнулись твоєї руки.
"ви чудові" - кричиш музикантам на сцені,
а також людям під нею.
Безсмертний спиняє твоє розпашіле тіло:
"тихіше, хлопче, не квапся,
ніжно передавай немовля тепла.
танцюй капоейра щастя,
повторюй рухи за тінню
та відображенням у Пруті."
гірські річки звучать абсолютно інакше,
вони не соромляться власної сили,
сміливо течуть назустріч морю.
закінчивши танець ранку, ти чуєш лише одне:
"я не забуду тебе.
ніколи."
2015
p.s. музика в горах сприймається набагато глибше, тому що розумієш, що музика - це і є все, що тебе оточує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2021
автор: Олександр Ткачинський