«Повік братерства не зламати.
Не затемнити нашу муть:
З Росією Вкраїна-мати
До сонця комунізму йдуть"
(М.Рильський, Сад.., 1955, 21.)
Братерство народів
В «савьєтських» розкладах -
Майже оспівана муть!
То була класика, навіть бравада,
Партійного напрямку суть...
Більш півстоліття по тому минуло
Й зміна пройшла поколінь,
Імперські амбіції знов спалахнули,
Мізки посунувши в тінь.
Замість бажання життя прикрашати,
Науку штовхати вперед,
Нові планети й світи відкривати
Мусимо слухати «брєд».
Знову за мову, знову за віру,
Так було майже завжди.
Як вгамувати нещадного звіра,
Що робить криваві сліди?
Все починається з думки і слова, -
Як, на якій і кому...
Віра ж - єдина! То піп безголовий
Церкву зміняв на корчму
Й служить погонам, під рясою скритим...
Де ж те: «не вбий», «не вкради»?
А хлопцям, щодня безневинно убитим,
Душі подіти куди?..
Мова «людська» всім давно зрозуміла,
Хай там який алфавіт,
Декому просто «язик» закортіло
Цькувати навколишній світ.
Ця метушня вже набила оскому,
Як не кажи й не пиши,
Справжня позиція чітко свідома -
Просто живи - не бреши!
От було б добре на нашій планеті:
Браття усі і кругом?
Північ і південь, церкви і мечеті,
З лівим і правим хрестом,
Мова одна, колір шкіри і очі,
Навіть єднання ідей!?.
Як тоді ті, що до влади охочі,
Будуть «ділити» людей?..
Братство єдине на світі існує -
Пам'ять у наших серцях,
Кожен до нього потроху крокує,
Свій прокладаючи шлях.
27.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2021
автор: Serg