Звисає мряка з небес
і догоряють мости,
вже остаточно спорожнів стакан.
На цьому “Полі чудес”
твій шанс один із шести --
заплющуй очі й крути барабан.
Мерщій тікай за поріг,
та світ за очі йдучи,
ти на весь голос мовчи...
Цей блюз поганих доріг.
Під двигуна мірний рик,
з кермом в затерплих руках,
танцюєш джигу другорядних трас.
Асфальт знов без вісти зник,
все наче сито в дірках.
Клянешся вкотре, що в останній раз.
Та зачекалися десь,
тож завантаживши груз,
під ніс мугикаєш блюз…
І вирушаєш у рейс.
Крізь темні сунеш двори,
подалі від ліхтарів.
В тінях захований від злих очей.
Жорстокі правила в гри.
Вони не чутимуть слів.
Буремних жертва чергова ночей.
Вогонь, бруківка і газ,
дим чорний й праведна лють.
Я знаю -- є ліпший путь...
Та схоже він не для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2021
автор: Kameshko