Шелестить дощем озонова прохолода.
Такій порі я рада, поспішати вже нікуди не потрібно.
Свіжістю закутує осіння монада.
Дощик омиває Природу,
покращує життєву погоду.
Небо затягнуто молочною пеленою,
птахи не видно жодній.
За Природою спостерігати цікаво,
на Землі нікому не тісно.
Краплі бульбажками б'ють по калюжах,
знати дощик ще потрібний,
погуляє зливовою холоднечею.
Природа ним напоєна,
як розумно в ній все влаштовано.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920914
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 30.07.2021
автор: Svitlana_Belyakova