...мій страх має руки й ноги
він вперто шукає й кличе
свого нищівного бога
п’янкого як букви Ніцше
мій страх і обличчя має
не зморшкле сухе прозоре
і б’ю егоїзм дарма я
і Джеком вбиваю горе
мій страх на роботі меркне
убраний в сорочку сіру
як свічка з норд-остом мертвим
втрачає останню віру
мій страх має двісті гривень
йому недостатньо трохи
рішучість мою за гриву
бере тоді: як торохне!
мій страх має груди й стегна
вночі він понурий, другий…
ковтає текілу й Брехта
лягає на дно у Брюгге
мій страх народився й вимер
зали́шив мене без даху
пробив десь у грудях вимір
кинжал протягнув: розмахуй!
мій страх – неосяжна сила
від мене ні кроку в люди
і скільки б я не просила –
на нервах бренчить етюди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2021
автор: re_vanta