Ой надворі ра́нок… пташечка співає,
Золотенький промінь в хату заглядає,
А вчора хмаринки, полили землицю,
І роси сріблясті лягли на травицю.
Піду босоно́га, спориш, аж лоскоче,
А перед очима все вабить блискуче,
Цвіте кожна квітка, мені всміхається,
Літо в позолоті, плодами пишається.
Он, попі́д парка́ном ягоди малини,
Виграють на сонці ніби намистини,
Аромат зва́блює, як не скуштувати,
Тож медовий сма́к, чому не прославляти?
Під парканом ви́шні й позички червоні,
Ніби то рубіни, сяють на долоні,
Засміялись яблука, политі дощами,
Заспівали оси, тішаться грушками.
У силу ввібра́лись грона винограду,
Я іще не ра́з, спішитиму до саду,
Осяяні сонцем, в небі плинуть хмари,
Тішиться сердечко, сприйма літні чари.
Ой чудові дні́, нині краса повсюди!
На душі́, так тепло, то ж радіймо, люди!
Поклонюсь за щедрість, трішечки надіп’ю,
І єство моє наповнилось любов’ю…
Вітерець наспі́вує, поміж трав пісні,
Я за все подякую Богу і землі!
25.07.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2021
автор: Ніна Незламна