криваві очі / схрещені мечі_
під хвилю ночі навіжені душі
в сліпої жниці ворон на плечі
завмер_ розвівши крила_
непорушно_
>
тут і тепер_ ця мить кусає хвіст_
гримить байдуже небо_ як в зачині
змілілий рубікон_ із плоті міст_
голів відтятих сипляться мачини
на берег з криги магми та свинцю_
>
дві шибениці : кату і ченцю_
нулі в таблицях до дрібниць сумлінно
розтавить жереб_ впала на коліна
сліпа тінь бога срібла та війни,
що здер вуаль прозору з таїни
і розчинився в шелесті частот_
>
єхидний сміх хитає ешафот_
по колу біг поодиноких свідків_
холодний піт_ блідий іскаріот
йде в лабіринт свідомих снів без нитки
раз по раз озираючись на хрест
із двійником в короні з терну й лавру,
рахує скронь згасаючі пульсари
й зворотні оберти незмащених коліс
годинника з порожнім циферблатом
на вежі складеної з кістяків безсмертних_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2021
автор: Ки Ба 1