Територією чітко маршували солдати,
Зранку йшли на службу, чи на роботу,
В цехах гуркотіли величезні верстати.
Все знищено, що працювало, достоту,
Зруйновані бовваніють бетону будівлі,
Усе, що тут було, мало власну Голготу.
Дощів та снігів не витримали покрівлі,
Розбиті вікна, в деревах уся територія,
Знищені часом виробництва застигли.
Чекає людини та технологій експансія.
(Терцина)
8 лютого 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2021
автор: Володимир Кепич