Пишу листа. Папір із вензелями,
чорнило он-де трохи розплилось.
Прикрашу квітами, зрошу сльозами,
щоб кожне слово світлом налилось.
Рука торкнеться щільного паперу,
оголить душу, струмом пробіжить.
Розсію сон і віджену химеру.
Вкладу в поштову скриньку. Хай летить...
Тоді на іншому кінці саміття
поникнуть стіни і впадуть мости.
Ми-люди промайнувшого століття
по почті відправляємо листи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2021
автор: Ніка Гордон