СТОМИЛОСЬ ЛІТО, ТРОХИ ПОСТАРІЛО

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XHhalE0Fl1g[/youtube]

Вечірній  час,  і  літня  прохолода.
Душа  вмостилась  спочивать.
І  дощова  скінчилась  непогода,
Ніщо  не  буде  турбувать.

Лежу,  вслухаюся  у  шелест,
Пташина  писнула  з  гнізда.
Це  рання  осінь  листя  стеле.
Чому  приходиш  рано,ти  руда?

Та  раптом  я  почула  чиїсь  кроки,
Це  ти  так  обережно  увійшла.
Неже  це  літній  час  такий  короткий?
Як  ти  таємні  ці  шляхи    знайшла?

Стомилось  літо,  трохи  постаріло,
Приляж  зі  мною  поруч,  відочинь.
В  мені  ти  ще   не  зовсім  відгоріло.
Усі  свої  сумні  думки  відкинь...


 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Н-А-Д-І-Я