Іде похмура осінь тихо по долині,
Поля стривожені мовчать.
Кладе холодне сонячне проміння
На квітах льодяну печать.
В промінні осені холоднім
Шлють квіти посмішку у даль,
Вони ховають в посмішці сьогодні
По сонця пестощах печаль.
Екатерина Ненчева
Унила есен тихо стъпва в долината
Унила есен тихо стъпва в долината,
Полето сепнато мълчи.
Смутено милва слънцето цветята
Със сетни ледени лъчи.
Пред сетните лъчи студени
Усмихват се цветята пак,
В усмивка тъжна, скриват те смутени
Печал по сетен слънчев зрак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2021
автор: Валерій Яковчук