[i]Друзям по перу та однодумцям…[/i]
[youtube]https://youtu.be/datT_1I6tGI[/youtube]
[i][b]Я не нажив ніяких авуарів,
паїв земельних, на майно паїв,
бо ж мізки в добродбайстві я не парив –
валютного барила не наїв
Натомість володію гострим словом,
правдивим і, хотілося б, твердим.
За “дичиною” не ходив на лови –
глитав домівки гірко-пряний дим.
Мета моя – історія народу,
новітньої історії есе…
Не кланяюсь воді чужого броду,
бо доля ріднокраю – над усе.
Тож ранком будить морок мій неспокій –
до чину стати в зламі ночі й дня,
аби громаді дати щось, допоки
народ бідує, як моя рідня.
Не мій це звичай – злобу наживати,
в житті ж бо вабить жвавий позитив:
душа відкрита і простора хата
для друзів, котрих любо я нажив.[/b]
5.08.2021
На світлині автора: на протестній акції
під час відмітин Дня народження УПА та
Війська українського в Києві 14.10.2019.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: Олекса Удайко