Не ставаймо арлекінами автентичності,
Подібне веде до будови зі світом стіни,
Коли зводим каркас ніби непорочності.
Не можна змінити реалії життя на сни,
Зразу зламаються власної вежі замки,
В контакті з іншими не шукаймо вини.
Єднаймо з суспільством важливі думки,
Собою залишаючись на обширах світу,
Не шукаймо із подібними тьми розлуки.
Знайдем у відгородженні яру скорботу.
(Терцина)
9 березня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: Володимир Кепич