справді є таке щось яке ловить і не відпускає
і тоді ніби кров по суглобах не в той бік тече
ніби круто звертає дорога що стелить до раю
ніби ззаду невидимий кріпко хватає плече
дуже не досконалий світ наш нині недосконалий
надто різні у кожного в розумі власні світи
надто швидко ми йшли і тепер несподівано стали
а чи не заблукали й куди нам тепера піти
того розуму збутися зве ще незвідана сила
він безсмертя фізичне придумає скоро для нас
і тоді та краплина божественності що бісила
когось грітиме й буде доступна ще деякий час
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2021
автор: Щєпкін Сергій