Не хочу слів про себе чути,
Бо я не профі -
Такий, як ти, лише пробув тут
Декілька років.
Тобі, мій доблесний солдате,
пораджу, звісно -
Тримай міцніше автомата
І не світися.
Вони і незначну помилку
Не пробачають,
Зазвичай, перші перестрілку
Розпочинають.
Уважно і безперестанно
Пильнуй за ними,
Бо невгледіли нещодавно
Два побратими.
Тут можна вижити, солдате,
Як і померти,
До них критично небагато -
Сто сорок метрів...
(07.08.2021.05:30.№351)
Донецька обл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2021
автор: Вадим Косарєв