Небесна твердь. Податливість грунтів.
Мить, міріади струменів дзюрливих
Безжально впились в простори степів.
Вітер стогнав, вгризаючись у зливу,
Та вже не мав ні влади, а ні впливу:
Вода заповнила прозорий світ.
Змістилися пласти твердих порід
І лезо блискавки з ніщо явили.
Вона зійшла далека і безсила,
Та розірвав прадавнім страхом грім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2021
автор: Пісаренчиха