Як холодно. На вулиці зима.
Горять світанки сонячно-лілові.
Морози люті лютий ще трима.
Та горнеться тепло весни до слова.
Бо слово і зігріє й окрилить,
і відповіді в нім, і таємниці,
і та єдина ледь помітна нить,
що виведе до чистої криниці.
Іди до мене, словом напою.
Воно ж немов настояне на травах.
А вітер хай розпалює зорю,
люблю я слово, як зима заграву.
27.01.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: Микола Соболь