Далеко снів останні міражі.
З бабусею вимішуємо тісто,
вкриває сніг черешню на межі,
попід горою замітає місто…
Піч пожирає оберемок дров,
яка ж смачна поцуплена опара.
До тіста в мене з малечку любов
Люблю цей смак божественний і зараз.
Але тоді – засніжена гора,
несамовито вітер виє в пе́чі,
сидять на лавці: кіт і дітвора
і пиріжків так хочеться малечі…
28.01.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: Микола Соболь