Я ображався на Творця,
коли не мав чобіт,
Поки не здибав молодця,
що зовсім був без ніг.
Омар Хайям
[b]Про життя та смерть[/b]
Безмежний світ, ти перед ним – ніщо:
твої страждання – тільки дим, ніщо.
Безодні з двох сторін тебе чекають.
Між ними ти, подібно їм – ніщо.
***
Як подих вітерця минув у справах день.
Із нашого життя пішов – нема ніде́.
Та тільки турбуватися не стану
про день, що відійшов, про день, що ще прийдé...
***
З нізвідки в нікудѝ йдемо шляхóм прямим.
Навіщо ми йдемо́, не вíдомо самим.
Ще стільки світлих душ під куполом небесним
згорять на попіл, прах і де шукати дим?
[b]Про вино[/b]
Колись, ще малюком, я в цирку бачив раз,
як слон вина хильнув, і хоботом затряс.
Говорять, «мінздоров попереджає»?
Брехня! Вино це дух, що оживляє нас!
***
Якби дружина сумно не зітхала,
я б сам себе заклав за пів бокала.
Як завтра житиму? Здам кофту в «секонд хенд»,
Бо не свята Марія це в’язала?..
***
Хоч, життя невеселе, за веселість я вип`ю таки.
У містах, як і в селах в кожній хаті – тривожні думки:
про країну та мову і про владу, таку безтолкову.
Що ж наллю собі знову й вип`ю, щоб стало все навпаки.
[b]Про релігію та політику[/b]
Пе́кло й рай в небесах – це брехня без прикрас.
Рай та пекло знаходяться з нами весь час –
не у сферах ефіру, не в надрах землі,
рай та пекло заховані в душах у нас.
***
Де ці люди тепер, намудріші на нашій землі?
Нить основи всього́, що створив Бог, вони не знайшли.
Суєсловили мудро з екранів про долю країни.
Сперечалися довго й поділись – безслідно пішли.
*- Омар Хайям 18 травня 1048, Нішапур — 4 грудня 1131, там само,
перський філософ, математик, астроном, поет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: Анатолій Костенюк