Тобі Україно

Тридцять  років  -  багато  чи  мало?
Ще  не  сорок  Мойсеєвих  літ,
Заблукавши  в  пустелі,  здавалось,
Бог  забув  їх  і  зраджує  світ.
Так  і  ми,  мов  чужі  в  своїй  хаті,
Бо  Мойсея  чомусь  в  нас  нема,
Все  болить  від  чужого  ярма,
І  стежки  і  шляхи  кострубаті.
Боже,  змилуйся  врешті  над  нами,
Весь  війною  палає  наш  Схід,
Заплатили  життями  й  синами,
Тридцять  срібників  і  триста  бід.
Вірю  щиро  -  мине  ця  спокута,
Бо  ще  скільки  біди  нам  терпіть,
Ми  розірвем  невільницькі  пута,
Будем  вільно  і  праведно  жить.
З  нами  Бог,  з  нами  правда  і  воля,
Наша  пісня  і  небо  й  лани,
Українські  Герої-сини,
За  твою  полягли  кращу  долю.
Ти  -  жива,  ти  смієшся  і  плачеш,
Тридцять  років  торуєш  свій  шлях,
Вірю  щастя  й  свободу  побачиш,
І  клейноди  в  надійних  руках.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2021
автор: синяк