Сільський чортополох

Ось  дивлюся  я  на  небо,
Хмарки,  якось  там  висять.
Чи  то  ж  так  воно  і  треба?
З  висока  вони  глядять.

Подивилась  я  навколо,
Бачу  казани  стоять,
На  подвір'ї    у  сусідки
І  неначе  гомонять.

Ось  спостерігаю  далі,
Півень  на  даху  сидить:
-І  чого  туди  забрався,
Що  нема  чого  робить?

Бачу  гуси  по  дорозі,
Швидко,  швидко  так  біжать,
Можна  зразу  зрозуміти,
Що  машини  вже  летять.

О,  ось  вийшли  дві  сусідкі,
Одна  з  одной  терендять,
І  тут  сталось  неможливо,
І  вони  уже  кричать.

Я  почула,  що  собаки  –
Почали  й  собі  брехать.
Мабуть  вирішили  разом
Тишу  навкруги  зірвать.

Ось  замовкло  все  навколо,
Чарочки  уже  дзвенять.
Дві  сусідки  призамовкли
І  собаки  вже  мовчать!
Що  казати,  нема  що,
Ой,  село    це  є  село!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2021
автор: Стоєва Анна