Ох, как природа хороша!
Как поёт моя душа!
Лес, речка, поле и луна!
Вокруг такая тишина.
Богатство это, всем дано.
Не предъявляет счёт оно.
Им можно наслаждаться всласть,
Душой своей как в рай попасть.
Вот только следует беречь,
Чтобы не пришлось потом жалеть,
За той красой, что пропадёт,
И никогда уж не придёт.
Природа не прощает зла,
Сопротивляется она.
И чтобы ею любоваться,
Нам нужно очень постараться,
Сберечь всё то, что прорастает,
Целебной силой нас питает…2009
Мир прекрасен!
Природа вдохновляет!
Плоды и травы исцеляют!
Жизнь любить!
Всевышнего благодарить!
11.08.21 Швец Т.В.
Яка природа гарна!
Як співає моя душа!
Ліс, річка, поле і місяць!
Навколо така тиша.
Багатство це, всім дано.
Не пред'являє рахунок воно.
Їм можна насолоджуватися до схочу
Душею своєю як в рай потрапити.
Ось тільки слід берегти,
Щоб не довелося потім шкодувати,
За тією красою, що пропаде,
І ніколи вже не прийде.
Природа не терпить ёзла,
Пручається вона.
І щоб нею милуватися,
Нам потрібно дуже постаратися,
Зберегти все те, що проростає,
Цілющою силою нас живить ... 2009
Світ прекрасний!
Природа надихає!
Плоди і трави зцілюють!
Життя любити!
Всевишнього дякувати!
11.08.21 Швець Т.В.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2021
автор: Тома