Іду життям, не так як всі іду:
Мені моя простелена дорога,
Тут зустрічаю щастя і біду,
Та хочу щиро бути вдячна Богу.
Ідуть назустріч друзі й вороги,
Крокують поруч навіть тут зі мною,
Я завжди залишалася собою,
Як бракувало дружньої руки.
Буває, чую докори я вслід,
І бачу очі не завжди ласкаві,
Іду своїм життям чимало літ,
Тому умію бачити лукавих.
Бог їх осудить - краще обійду,
Щасливі не цікавилися б мною,
Хто зрозуміє з них мою нужду,
Я все своє завжди ношу з собою.
Мої дороги і шляхи мої,
Тільки своє взуття я узуваю,
А як болять натерті мозолі:
Навіть як плачу, то не нарікаю.
Іду життям, хоч і не так як всі...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2021
автор: синяк