Пролетів наче птах,
Позривав із дерев пожовклеє листя
То найбільший мій страх
В сні моєму тепер поселився.
Не чекала тебе,
Як весною на сонечко трави.
Пролетить,промайне...
Знаю все це заради забави.
Та я хочу її -ту забаву трикляту!
В вічі страху поглянуть на мить.
Душу бачу побиту, пом'яту.
Та від нього все тіло тремтить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2021
автор: Болтян Світлана