Нас місто старе зустрічає,
В осінній зажуреній млі.
А осінь листки розкидає
Їх ловлять долоні мої.
І я в цій осінній завії,
У місті старому стою.
Воно знає всі мої мрії.
Я з мріями цими живу.
Приспів:
Старе місто, старе місто,
Запали свої вогні.
Старе місто, старе місто,
Знов прийшли до тебе ми.
Старі вулиці, бульвари,
Парки, скверики, сади.
Ними ми завжди блукали,
Тепер знов прийшли сюди.
Пройдусь по бруківці колишній,
Спинюся на нашім містку.
У храмі де править Всевишній,
Я щастя для всіх попрошу.
Стоять старовиннії замки,
Вони збереглись до цих пір.
Виблискують врунами ранки
У ніжних мелодіях лір.
Приспів:
В мелодіях осені ніжних,
Згадаємо ми, ще нераз.
Це місто старе, дивовижне,
В якому багато прикрас.
Воно нам дарує ці миті,
В обійми бере нас свої.
Найкращі тут роки прожиті,
Лишились дитинством в дворі.
Приспів:
Автор Тетяна Горобець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)