Круті долаю скелі та вузькі стежини —
До моря пробираюсь, на північній стороні,
Повз водоспади, що розсіюють краплини,
Видніють здалеку, як простирадла навісні.
Вітри бешкетні розкуйовджують волосся,
Вбрання здирають рвучко та без будь-яких зусиль,
Кришально-чисті води бачити вдалося —
Хвилясті тішать нині, а буває повний штиль.
Каміння шарудить, як у мішку горіхи, —
Із денця вимиває найпрозоріша вода.
Немає кращої душевної утіхи —
Ти дихаєш в мені — жвавішає моя хода.
P.S. Моя світлина 1/08/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2021
автор: Lana P.