перед чорною іконою
злий розхрещений монах
поряд з прірвою бездонною
серця лід лоскоче страх_
>
ожеледь пустого погляду,
срібний шелест / білий мак,
від ікони віє холодом
сліз іскриться аміак_
>
трутень в павутинні біситься,
кожен клік - нервовий крок_
мерехтливі нісенітниці,
стрекіт тисячі сорок_
>
перед чорною іконою
вперше випірнувши в ніч
не з косою, так з короною
врешті зустріч віч-на-віч_
>
вигорілі хащі пам’яті_
хто ти_ шестизначний нік_
на слизькій підступній паперті
нині прісно і повік_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2021
автор: Ки Ба 1