Не посмію, ніяк не посмію,
Розказати, як ніжно люблю,
Про таке я кохання лиш мріяв,
А сьогодні, воно наяву.
Посміхаються зорі в небі,
І співають в душі солов"ї,
Ви так треба, Ви так мені треба!
Ви приходите в сни мої.
Ви зі мною у снах до ранку,
А коли сонце гляне в вікно,
Я відшторю рукою фіранку,
І Вас бачу в саду під вікном.
І для мене розлуки немає,
Ви, немов би, моя душа,
Щастя більшого я не знаю,
Виливаю любов у віршах.
Та мить щастя мого настане,
Ми зіллємося сплетивом рук,
Ви навіки моєю станете,
І ніколи не буде розлук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: Амадей