Роблять пам'ятники собі ще при житті,
Дивні люди хочуть змагатися з часом.
Кожен з нас опиниться весь в забутті.
Роки все зруйнують тихо, без галасу,
В плині часу, як зоставатись на місці.
Все підімне вічних сил могутнє плесо.
Не бути вічною могильній штукатурці,
Не лиш могили, мруть цілі кладовища,
Змішуються з пилом земним усі мерці.
Час береже про кого пам'ять найвища.
(Терцина)
11 березня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: Володимир Кепич