Не пише довго він палких віршів
Й в котрій він стороні Землі — не знаю
Так сумно без його і теплих, й ніжних слів
О Вітре, де ти? Я ж тебе кохаю...
Невже лишаєш тільки спогади мені
Невже лише у сні ти можеш прилетіти
Тепло́ я хо́чу відчувати рук твоїх
В твоїх обіймах затишно сидіти
Я хочу, як раніше у полях
І сонця схід, і хахід зустрічати
Летіти хочу на твоїх руках
В очах тонути й усміхатись
Я знаю, можеш опинитись поруч в одну мить
Відчути себе дай, благаю
Душа моя без тебе стогне, та болить
Як бути далі?....Вже не знаю....
О мила Квітко! Я й далі тебе безмежно кохаю! Пробач, що не пишу часто. Ти вже назавжди в моєму серці. І як довго би я не був відсутній — моє кохання до тебе не змінюється!!!
Твій Вітер!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2021
автор: Witer