ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

Позаду  знов  мої  пороги.
Я  знову  міряю  дорогу.
             Мабуть  весь  свій  свідомий  вік.
А  за  вікном  життя  минає.
Я  бачу,  розумію,  знаю,
               Та  я  й  до  цього,  мабуть,  звик.

Життя  все  швидше  й  швидше  лине  --
У  нього  на  шляху  зупинок
               Не  заплановано,  і  край.
Не  спиниш.  Хоч  бий  лобом  стіну,
Хоч  ляжеш  ти  у  домовину
             Йому,  що  пекло,  що  той  рай.

Йому  байдуже  сонце  й  злива,
Та  і  кудою  --  не  важливо  -
           Шлях  йде.  Сенс  має  тільки  шлях.
А  ми  його  не  розуміли.
Кудись  потрапити  хотіли
             І  цінність  бачили  в  місцях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2021
автор: Сергій Рівненський.