Тут недолюблені сини
і непочуті доньки
хоч ти про це заголоси
о боже, із долоньки
дощем , дощем тай розмочи
шари озлобленості їх
хай топляться собі як сніг
хвалити іншого навчи
о боже, скільки тих жалів
в невизказанім носить
народ мій, я лише хотів
щоб почуттями босий
був ,та це лише поети
усе сприймають тілько так
і крутиться собі планета
і не подасть їм жоден знак
вони й тепер такі ж закриті
озлоблено німі, німі
тут дітям важко, важко жити
чуттями що живі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2021
автор: Rimbaud