Експромт на прочитаний вірш [quote]
Чи завжди хибний шлях, якщо веде він до провалу?
Облиш цю недоступність, живи безцільно, мимовіль
Будь вдячним цій реальності і нею данному радій
Хіба химери варті, то́го щоб їм віддатись на пота́лу?
Недосконалість дошкуляє і ятрить, мов гріх, доскону
Немов погонич підганяє батогом: біжи і досягай!
В постійних сумнівах волає незадоволення собою
А що ж натомість? Як вибратись із грішного полону?
Де взяти мужність? Як сказать химері “прощавай”?
Де ті джерела з чистою і мудрою водою?[/quote]
Із катакомб химер, звичайно, вийти треба,
Щоб очі спромоглись зцілити сліпоту -
І здатність здобули побачити край неба
Небачену блакить і сонця гостроту.
Ізвідти нам зійшло оте цілюще світло,
Що залило життям увесь гріховний світ -
І забуяло все, задихало й розквітло,
Бо через Нього Бог послав нам Свій привіт.
Той Промінь нам приніс небесну досконалість
І в наші злі серця цебром її пролив -
Аби змогли ми всі, попри свою недбалість,
Зрости в рясний врожай божественних олив*.
Оливи* - біблійний символ святості та Божої досконалості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2021
автор: ПВО