Виношуєш вірші немов дитя,
Із перших літер в зародку плекаєш.
Із Музою відбулося злиття,
Вже поштовхи куплетів відчуваєш.
Лелієш кожне слово у рядках,
Вкладаєш всю себе до оніміння.
Усе найкраще, що в твоїх думках,
Усю любов ти віддаєш творінню.
Дитятко-вірш, яке ж воно буде,
Чи закохає в себе перехожих?
Чи серце щире в світі віднайде,
Чи стане особливим і не схожим...
Народжуєш у трепеті й сльозах,
У радості і слів не підібрати.
Нове віршатко у твоїх садах,
А ти поет і одночасно мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2021
автор: Malunka