Театр

Твої  думки,  
білі,  як  молоко,  
стікають  по  тілу  у  склянку,
Ти  купуєш  мені
Солодкаве  вино
І  зриваєш  для  мене  кульбабки.
Ти  лежиш  на  печі
І  твої  цвіркуни
Цокотять  про  казки  і  про  міфи
А  твої  слова
Залишають  сліди
Як  на  хвилях  коралові  рифи.
Я  люблю  шоколад
І  гуляти  вночі
І,  можливо,  шукаю  пригоди.
А  ти  любиш  дівчат
І  весь  той  шоколад
Не  куштуєш  –  купуєш  з  вигоди.
Я  дивлюся  на  піч,
Ти  шукаєш  на  ніч,
Горобцям  попід  дахом  аж  смішно.
З  тих  жовтеньких  кульбаб,
Як  я  їм  шоколад
І  як  погляд  тримаєм  безгрішно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2021
автор: Prosto Vilna