Мені сьогодні наснився наш вечір,
Перша зустріч і перший урок,
З-поміж вуст як виходили речі,
Й починався хімічний зв'язок.
Ще незнані й далекі чужинці,
Несмілива така поведінка ,
За спиною минулого миті,
Уперед непізнана сторінка.
Повні очі бажання дізнатись ,
Якомога найбільше історій ,
Вперше ніжно за руку триматись ,
І тонути в яскравому морі .
Невідомість лякає й дивує ,
Смак кохання цікавий таки ,
Серце фільми собі вже малює ,
Де герої ми вже - не зразки .
Довгий вечір таким не здавався ,
Час ішов з кожним рухом руки,
Ночі тихої дух починався ,
Наші миті ховали зірки.
Та кохання у душу впадало ,
Попри тьму і невмілі слова ,
Серце любо ім'я колисало ,
І крутила його голова .
Закрутилося швидко бажання,
Стати ближчими крізь далечінь ,
В небі місяць горів до світання,
Потім іншою стала вже синь .
Все ,що було до цього - минуле ,
А від рання кипить в жилах кров,
День новий без вагання обнулив,
В серце впала глибока любов:
Я прокинулась, ти біля мене,
Сон безцінні часи нагадав ,
Що закохана здавна у тебе ,
Цю реальність до себе ввібрав.
Кожен вечір з тобою як вперше ,
В почуттях прокидається рання,
Це навіки із серця не стерти ,
Там живе справжнє вірне кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2021
автор: Вікторія Павлюк