Не плач, прошу, хранителю тепла,
Що ирію сповідуєш потребу –
Десь там за морем жде ключів весна,
В душі звучить тепличини луна –
Лети до неї.
З гнізда, що в серці, силу молоду
На вільні відпусти, восьмаче, крила:
Курликанням дорогу прокладуть
П’ять паралелей.
Ключ.
Звучання.
Путь.
Домівка.
Мрії.
Промов твоїх небесну пектораль
Оздоблюють дощів осінніх ноти.
Гілля за руку тисне "прощавай",
Підсилює небесних сліз асфальт
Гучні акорди.
Не плач, прошу, хранителю тепла –
Будуєш, а не спалюєш причали.
Висока за повернення ціна –
Віддати все й наситити сповна
Душі Ґраалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2021
автор: Серафима Пант