В душі і серці стались зміни
І осені веретено
Жовтий рушник мені поклало
Із тих років де мама ткала полотно.
Я пам’ятаю тебе рідненька…
Твій голос, лагідні слова
Що від душі ішли до серця
Для мене мамо, ти жива.
Нехай я сам в поважнім віці
Місячним світлом сріблиться голова
Ростуть онуки, працюють діти
Де б я не був
Для мене мамо ті жива.
Вже відцвіли весняні й літні квіти
Дозріли яблука в садах
Мені б від осені радіти
Згадаю маму-і сльози на очах.
Пробач родина і дружина
За те, що маму не зберіг
Вона як наша Україна
Схиляю голову до ніг.
Ти будеш жити у світлинах
У небі жовто-голубім
Моя любов, моя єдина
Від дня народження і до останніх днів.
23.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2021
автор: wanatol