« Відлік часу незворотній ...»
Постулат
Минає все... а регулярно – ночі,
дощі... і особливо уві сні...
тоді й літа третиною коротші
і ближчає до келії на дні.
І як не уповати, – аве, Отче,
ця чаша не докучила мені,
не угамовуй водопади днів,
аби летіти якомога довше.
Але не зупинити течію
ріки цієї у кипучу дельту
іще не вичерпаного десерту...
немає часу, на біду мою,
з останніх сил триматися уперто
за соломинку віри на краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: I.Teрен