Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
В цьому випадку страх безконечності,
Не існує, напевне, у явності,
Тільки там, де ніколи не вирватись,
Від безпам'яті звіяних хмар.
29.04.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: Володимир Каразуб