Чорний кі́т… пробіг між ними,
Шкода лі́жко - одне на двох,
А без се́ксу худо ж нині,
Вже й не спи́ться, думок ворох.
Двадцять ро́ків, то все ладком,
Ніби бі́с, шепоче в вуха,
-Будь упе́вненим козаком,
Не терпи́!Що за житуха?!
Нічка зо́рі розсипає,
Як нава́житись сказати,
Пристрасть ті́ло обпікає,
Мо» не ви́жене із хати?
Не лежи́, ти лежебока,
Чолові́к, каже дружині,
Стала на́дто вже широка,
Мало мі́сця на перині.
Тю, - до ньо́го, жінка мило,
Казав пишних полюбляєш.
Ну, погладь, м'якеньке тіло,
Оттепе́р, що відчуваєш?
Хитрий по́гляд на дружину,
У оча́х вогонь палає,
Вже забу́вся й про перину,
Замість не́ї, жінку має.
За вікно́м… співає птаха,
Ніби в та́кт - "оха" дружина,
Він по ні́й, як та комаха,
На підло́зі одежина.
Втретє з нього піт стікає,
Як рані́ш не здогадався,
Жінка мі́цно обіймає,
Ну наре́шті, дочекався.
24.08.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2021
автор: Ніна Незламна