Коли стихне гамір великого міста,
Й землю тихо огорне ночі вуаль,
Ти до мене прийдеш, мов із мрії, – чиста,
сонцесяйна, й розвієш печаль.
Ту печаль, що навіяна мороком ночі,
Що вповзає до серця крізь рани душі,
Що приходить зненацька, хоч ти і не хочеш,
Що пригнічує розум, коли ти мовчиш.
Ти до мене прийди, не тривожся, я хочу
ласку ніжних очей твоїх бачити знов.
І про ніжність кохання під покривом ночі
Хай нам тихо шепоче сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2021
автор: Юрій Ткач