***
Світ сходить
З розуму
Та йде до крапки
Неповернення,
Бо парадокс
В тому,
Що всі щось
Роблять,
Пишуть,
Кажуть-балакають,
Обіцяють,
А з того всього --
Пшик,
Як результат
Мають..,
Бо
Світ зійшов
З колії,
Що дорога
Правди та Любові
І...
Безповоротньо котиться
В просторі,
Як пуста бочка :
Торохтить,
Дзвенить,
Страшить
Та
В яму летить,
Де зупинка буде
Дна --
Аж тоді
Прийде зміна,
Як тишина..,
Щоби себе почути,
Що саме хоче Душа,
Яка пустою бочкою
Капцаніє --
В тому, що немає
Важності..,
Де лиш оновлення
Душі --
В тобі,
Як самопожертва
Безоплатна --
У любові зріє...
-------------------------------------------
28.07.2020-27.08.2021; Paris (A / CP)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2021
автор: Катинський Орест