Тебе я чекала, як сад вже розквітнув,
Та сонечко ніжно всміхалося літу,
Краса дарувала п'янкі поцілунки
Із квіту чарівного милі дарунки
Тебе я чекала, як вечір підходив,
Коли дарував неповторний свій подих
І клен і береза в саду обіймались,
А ластівка стрімко у небо здіймалась
Тебе я чекала у зоряні ночі,
У темінь вдивлялися очі дівочі,
Коли зорі й місяць ховались в серпанку,
Тебе я чекала, коханий, до ранку
Коли мила казка з туманами гралась,
А я неповторно у слід посміхалась,
Як сонце з'являлось, як миле дитятко,
Горнулося ніжно краси янголятко
Тебе я чекала вже так до нестями,
Шукала у далях своїми думками
І знала, що зустріч найкращою буде,
А серце звичайно ніяк не забуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик